Уклін чолом народу, що рідну мову нам зберіг.

         Учи,   дитино,   рідну    мову,

         Гордися   нею    і   лелій.

         І   зрадити    голубоньку    чудову.

         Ти    навіть   в   думці   не   посмій.

         Молися   нею    юними   устами –

         Вона    твоя,    як   серце    і   душа.

         Вона – від   прадіда,    від    тата    і   від   мами,

         Вона    Шевченкова,    Франкова    й    Куліша.

         Люби   її,    як   матінку    й   природу,

         Горнись   до   неї – ти   ж   бо   її син!

         Вона – безсмертя    рідного   народу,

         Могутній,    вічний     України   дзвін!